1924
Рік заснування. Розміщувалась школа на робітничій околиці Києва – Лук’янівці, на Львівській вулиці (тепер Січових стрільців , 89).
Перший директор – Сухотін Василь Юхимович, людина високоосвічена та культурна. Першими вчителями були Новоборська Ніна Корнилівна, Осіпов Микола Борисович, Заборський Віталій Лукич, Левицький Михайло Данилович, Радзинський Михайло Олександрович

1936
Школа із семирічки стає десятирічкою.
1937
Школа пересиляється в нове приміщення по вул.Макарівській 10 ( нині Пугачова 10). Відбувся перший випуск школи-десятирічки
1938
Другий випуск школи-десятирічки. Директором школи був тоді Литваков Лев Аронович, завучем- Петровський Олександр Олександрович. Математику викладав Шапошніков Михайло Михайлович, він пропрацював у школі понад 40 років, російську мову та літературу викладала Новомглинська Євгенія Костянтинівна, в початковій школі багато років працювала Віра Максимівна Нагорна. Із 30 випускників 1938 року до вищих навчальних закладів поступило 23 учні.

До Великої Вітчизняної війни школа ще тричі випускала у життєвий шлях своїх вихованців. Але не всі десятикласники 1941 року встигли отримати атестати зрілості: війна не дала. З перших днів початку війни більшість випускників пішли на фронт, йшли на фронт і вчителі.
Під час окупації Києва гітлерівці перетворили приміщення школи на казарму. Втікаючи під ударами наших військ у 1943 році, зруйнували шкільну будівлю, спалили сад.
1944
Відновлення навчання в школі після війни. Серед перших післявоєнних учнів були і колишні ув’язнені в фашистських концтаборах, а жили вони у дитячому будинку №13. Ці діти рідко посміхались, на руках у них були викарбувані номери, а в очах ще залишався страх. Вчителі своєю любов’ю відігрівали дитячі серця.
1945-1959
Школу очолювали фронтовики Кошевий Іван Омельянович (1945-1954) та Ушкало Максим Калістратович ( 1954-1959).

В 1947 році відбувся перший післявоєнний випуск. Школу закінчило тоді лише 18 учнів.

Наприкінці 50-х років відбулась організація сумісного навчання хлопців і дівчат, переведених зі школи 61.
1966
Школа стала учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР. Колектив школи був нагороджений почесним дипломом.
Естафету післявоєнних директорів отримали Середа Прасковія Потапівна (1959-1966). Кольчинська Зінаїда Федорівна (1966-1986), Погорєлова Лариса Петрівна (1986-1992), Краснокутська Людмила Андріївна (1992-2017). В своїй невтомній праці вони керувались найвищою мудрістю – бути доброю до людей. Вони вели школу до нових висот, вміло створювали в колективі психологічний настрій, який сприяє встановленню ділової творчої атмосфери, успішному вирішенню педагогічних завдань, забезпеченню учнів міцними знаннями, вихованню в них моральних та духовних якостей.
Були створені та реалізовані проекти капітального ремонту і реконструкції шкільних прибудов, запроваджені профільні класи та різноманітні секції для розвитку дітей, запроваджено свято Розуму і Краси, основна мета якого відзначити відмінників, переможців олімпіад та конкурсів. Учні школи приймають активну участь в роботі Малої Академії наук.
З серпня 2017 виконувачем обов’язків директора стала Рудько Наталія Анатоліївна. На кінець навчального року 2017-2018 у школі 27 класів, 683 учня, 58 педагогічних працівників. Серед них 68% мають вищу кваліфікаційну категорію, 11% – першу, 7% – другу, 14% – спеціалісти. Серед педагогічних працівників 1 – заслужений працівник освіти, 2 – кандидати наук, 9 – мають звання “вчитель-методист”, 17 – звання “старший вчитель”.
З 1 серпня 2018 школу очолює Рудько Наталія Анатоліївна.
