ВИДАТНІ ВИПУСКНИКИ

Академік Митропольський Ю.О.

 

За 60-річну наукову діяльність Юрій Олексійович отримав фундаментальні результати в галузі асимптотичних методів нелінійної механіки, якісних методів теорії диференціальних рівнянь, у дослідженні динаміки коливних процесів у нелінійних системах. Він створив алгоритм побудови асимптотичного розкладання нелінійних диференціальних рівнянь, що описують нестаціонарні коливальні процеси, розробив метод вивчення одночастотних процесів у коливальних системах з багатьма степенями свободи. Учений досліджував системи нелінійних диференціальних рівнянь, що описують коливальні процеси у гіроскопічних та сильно нелінійних системах, розвинув теорію інтегральних многовидів і метод усереднення. Ю. О. Митропольський створив науковий колектив, який примножує традиції школи нелінійної механіки академіків М. М. Крилова та М. М. Боголюбова.Наукову роботу вчений успішно поєднував з педагогічною. Майже 40 років Юрій Олексійович читав лекції на механіко-математичному факультеті рідного університету. Він є автором понад 750 наукових праць. Серед його учнів — 25 докторів і 100 кандидатів фізико-математичних наук.

 

              Доктор медичних наук Знаменський В.А

 

               

 

Окрім здобутків у вивченні псевдотуберкульозу, за що у складі групи вчених отримав 1989 року Державну премію СРСР в галузі науки і техніки з формулюванням «за впровадження в практику нових методів діагностики, профілактики і ллікування псевдотуберкульоза», досяг успіхів у інших напрямках інфектології, мікробіології. Мав декілька патентів, серед яких на спосіб лікування ангіни, опікових ран, гнійних ран, гнійно-септичних захворювань, моделювання холецистопанкреатиту, індивідуальний пристрій для знезараження води, поживне середовище для вивчення чутливості мікрорганізмів до хіміопрепаратів, визначення окислення-ферментації мікроорганізмами вуглеводнів. Зробив великий внесок до розробки двох медичних препаратів — сорбентів імосгенту і ентеросгелю. Вніс значний вклад у впровадження в практику таких мікробних препаратів як лактогель, біфідумгель, біосгель.

Автор 176 наукових робот. Його вважають засновником наукового направлення «Принципи коригування мікрофлори організма»

 

Доктор технічних наук, авіаконструктор Ільєнко Ю.С.

 

Доктор біологічних наук Гамалея Н.Ф.

 

Народний артист України Мерзлікін М.Л.

 

         

Знявся у фільмах:

 

                   Заслужені артисти України Лідія та Любов Криворотови

 

                                                                 

Тріо бандуристок у складі Любові Криворотової, Лідії Колос (Криворотової) та Раїси Горбатенкоорганізоване у 1968 (?) році. З початків своєї діяльності тріо працювало при капелі бандуристів УРСР, а з 1984 року бандуристки працюють у Київській, нині Національній філармонії України.
        Освіту бандуристки здобули в Київській державній консерваторії імені П.І.Чайковського по класу вокалу у професора, народного артиста України К.Огнєвого. Закінчили консерваторію в 1980 році. На IV курсі їм присвоєно почесне звання заслужених артисток України. Ось що сказав про артисток народний артист України, професор М.Різоль: «Кожна прекрасно володіє голосом. Я не знаю жодного тріо бандуристок, в котрих було б прекрасніше музичне оформлення».
        Тріо бандуристок відрізняється бездоганним смаком, сценічною привабливістю, широким діапазоном виконавської майстерності, тонким відчуттям характеру музики.
        Артистки знімалися в музичних фільмах студії «Укртелефільм»: «І лине пісня», «Розквітає рута м’ята», «Концерт у старовинному парку». У 2006 році виданий компакт-диск «Я їду додому!..» з записами пісень у виконанні тріо.
        Неодноразово тріо бандуристок знайомило з українським мистецтвом слухачів Японії (1970), США (1978), Канади (1978), Австрії (1971, 1987), Індії (1980), Греції (1979, 1991), Кіпру (1981), Фінляндії (1975), Німеччини (1989), Польщі (1974), Нідерландів (1981), Данії (1982), Швеції (1983), Бельгії (1984), Італії (1988), Швейцарії (1986) та інших країн.
   

Заслужений  артист УРСР Зубарев В.В.

 

         

 

Заслужений лікар УРСР Тахчи К.І.

Заслужений вчитель Лещенко І.А.

Заслужений раціоналізатор та винахідник Гітман Я.Г.

                           Доктор технічних наук, авіаконструктор Ільєнко Ю.Є.

 

                                                                  

Історія створення

1924

Рік заснування. Розміщувалась школа на робітничій околиці Києва – Лук’янівці, на Львівській вулиці (тепер Січових стрільців , 89).

Перший директор – Сухотін Василь Юхимович, людина високоосвічена та культурна. Першими вчителями були Новоборська Ніна Корнилівна, Осіпов Микола Борисович, Заборський Віталій Лукич, Левицький Михайло Данилович, Радзинський Михайло Олександрович

 

 

1936 

Школа із семирічки стає десятирічкою.

1937

Школа пересиляється в нове приміщення по вул.Макарівській 10 ( нині Пугачова 10). Відбувся перший випуск школи-десятирічки

1938

Другий випуск школи-десятирічки. Директором школи був тоді Литваков Лев Аронович, завучем- Петровський Олександр Олександрович. Математику викладав Шапошніков Михайло Михайлович, він пропрацював у школі понад 40 років, російську мову та літературу викладала Новомглинська Євгенія Костянтинівна, в початковій школі багато років працювала Віра Максимівна Нагорна. Із 30 випускників 1938 року до вищих навчальних закладів поступило 23 учні.

До Великої Вітчизняної війни школа ще тричі випускала у життєвий шлях своїх вихованців. Але не всі десятикласники 1941 року встигли отримати атестати зрілості: війна не дала. З перших днів початку війни більшість випускників пішли на фронт, йшли на фронт і вчителі.

Під час окупації Києва гітлерівці перетворили приміщення школи на казарму. Втікаючи під ударами наших військ у 1943 році, зруйнували шкільну будівлю, спалили сад.

1944

Відновлення навчання в школі після війни. Серед перших післявоєнних учнів були і колишні ув’язнені  в фашистських концтаборах, а жили вони у дитячому будинку №13. Ці діти рідко посміхались, на руках у них були викарбувані номери, а в очах ще залишався страх. Вчителі своєю любов’ю відігрівали дитячі серця.

 

1945-1959

Школу очолювали фронтовики Кошевий Іван Омельянович (1945-1954) та Ушкало Максим Калістратович ( 1954-1959).

 

 В 1947 році відбувся перший післявоєнний випуск. Школу закінчило тоді лише 18 учнів. 

 

 

Наприкінці 50-х років відбулась організація сумісного навчання хлопців і дівчат, переведених зі школи 61.

1966 

Школа стала учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР. Колектив школи був нагороджений почесним дипломом.

Естафету післявоєнних директорів отримали  Середа Прасковія Потапівна (1959-1966). Кольчинська Зінаїда Федорівна (1966-1986), Погорєлова Лариса Петрівна (1986-1992), Краснокутська Людмила Андріївна (1992-2017). В своїй невтомній праці вони керувались найвищою мудрістю – бути доброю до людей. Вони вели школу до нових висот, вміло створювали в колективі психологічний настрій, який сприяє встановленню ділової творчої атмосфери, успішному вирішенню педагогічних завдань, забезпеченню учнів міцними знаннями, вихованню в них моральних та духовних якостей.

Були створені та реалізовані проекти капітального ремонту і реконструкції шкільних прибудов, запроваджені профільні класи та  різноманітні секції для розвитку дітей, запроваджено свято Розуму і Краси, основна мета якого відзначити відмінників, переможців олімпіад та конкурсів. Учні школи приймають активну участь в роботі Малої Академії наук.

З серпня 2017 виконувачем обов’язків директора стала Рудько Наталія Анатоліївна. На кінець навчального року 2017-2018 у школі 27 класів, 683 учня, 58 педагогічних працівників. Серед них 68% мають вищу кваліфікаційну категорію, 11% – першу, 7% – другу, 14% – спеціалісти. Серед педагогічних працівників 1 – заслужений працівник освіти, 2 – кандидати наук, 9 – мають звання “вчитель-методист”, 17 – звання “старший вчитель”.

З 1 серпня 2018 школу очолює Рудько Наталія Анатоліївна.